рубець

рубець
-бця́, ч.
1) Продовгувата заглибина, подряпина, складка на поверхні чого-небудь.
2) Слід на шкірі у вигляді невеликої складки від рани, що загоїлася, від побоїв (ременем, батогом і т. ін.); шрам. || Спайка, шрам на внутрішніх органах на місці операційного шва, виразки, що загоїлися, зарубцювалися.
3) Те саме, що крайка 1).
4) Шов, що утворюється при зшиванні краю одного куска тканини, шкіри з краєм іншого; підрублений край чого-небудь. || Загладжена, запрасована складка на одязі.
••

До [оста́ннього] рубця́ — зовсім, остаточно, вкрай.

Не залиши́лося ні (й) рубця́ сухо́го на кому — хтось зовсім, наскрізь промок.

Рубе́ць на рубці́ — про дуже старий, латаний одяг.

5) Перший, найбільший відділ шлунка жуйних тварин. || Їжа, приготовлена з цього відділу шлунка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "рубець" в других словарях:

  • рубець — [рубе/ц ] бц а/, ор. бце/м, м. (на) бц і/, мн. бц і/, бц і/ў …   Орфоепічний словник української мови

  • рубець — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Украинская литература — Устная народная поэзия. Библиография. У. л. до конца XVIII в. Библиография. У. л. первой половины XIX ст. У. л. 60 90 х гг. У. л. конца XIX и начала XX ст. Библиография. Укр. советская литература. Устная народная поэзия. &nbs …   Литературная энциклопедия

  • Украинская литература XIX и начала XX века — Это статья является частью серии статей о народе Украинцы …   Википедия

  • близна — и, ж., діал. Рубець, слід від рани …   Український тлумачний словник

  • запішва — и, ж. Рубець у шитті …   Український тлумачний словник

  • зарубцьовуватися — ується, недок., зарубцюва/тися, ю/ється, док. Заживати, затягуватися, утворюючи рубець (про рани) …   Український тлумачний словник

  • знак — ч. 1) род. а.Предмет, позначка, зображення і т. ін., які вказують на що небудь, підтверджують, означають щось; сигнал. || Клеймо, мітка. •• Доро/жній знак технічний засіб регулювання, що містить символи чи написи, призначений для інформування… …   Український тлумачний словник

  • карб — у, ч. 1) Виїмка, рівчак, вирізьблені або витиснуті спеціальним знаряддям на поверхні чого небудь; зарубка, рубець. || Знак, позначка, тавро. 2) Палиця, на якій зроблено позначки для рахунку, для лічби; бирка (див. бирка II 1)). •• Ста/вити кому… …   Український тлумачний словник

  • кендюх — а, ч. 1) Перший відділ шлунка жуйних тварин, у якому попередньо перетравлюється їжа; рубець. 2) Начинений м ясом і приготовлений як страва шлунок тварини; сальцесон. 3) зневажл. Про вайлувату людину …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»